Визначені і науково обгрунтовані етапи становлення та розвитку гімназій у Харкові, проаналізовано мету та зміст гімназичної освіти, розглянуто дві групи методів навчання учнів, узагальнено досвід їх використання в гімназіях Харкова другої половини ХІХ - початку ХХ ст., розкрито можливості його творчого застосування у сучасних умовах.

Виявлено традиції американської сім’ї в колоніальний період та період розвитку капіталістичних відносин, вплив пуританських та буржуазних цінностей на сімейне виховання американців. З’ясовано, як під впливом нових ціннісних орієнтирів відбувався процес трансформації педагогічної свідомості американців, що спричинило підвищення соціального статусу сім’ї та дитини й зробило демократичний характер сімейного виховання національним пріоритетом американців. Сформульовано висновки, які сприятимуть змінам у масовій свідомості українського суспільства, по-новому поставлять проблеми сім’ї та шлюбу, а також сприятимуть підвищенню ефективності розв’язання проблем сімейної політики українців.

Выявлены традиции американской семьи в колониальный период и период развития капиталистических отношений, влияние пуританских и буржуазных ценностей на семейное воспитание американцев. Выяснено, как под влиянием новых ценностных ориентиров состоялся процесс трансформации педагогического сознания американцев, что привело к повышению социального статуса семьи и ребенка, сделало демократичный характер семейного воспитания национальным приоритетом американцев. Сформулированы выводы, которые будут способствовать изменениям в массовом сознании украинского общества, по-новому поставят проблемы семьи и брака, а также будут содействовать повышению эффективности решения проблем семейной политики украинцев.

Розглянуто зміст поняття "педагогічна культура". Охарактеризовано духовність сучасного викладача в контексті педагогічної культури. Приділено увагу культурі спілкування та мовлення педагога. Розкрито основні складові його іміджу. Висвітлено проблеми формування здатності викладача до міжкультурного розуміння. Обгрунтовано необхідність самоосвіти та саморозвитку особистості та саморегуляції діяльності педагога.

Подано історіографію діяльності педагогічних персоналій Слобожанщини – фундаторів вітчизняної медичної та фармацевтичної освіти в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Виділено три історіографічні етапи дослідження. Установлено, що на першому етапі (початок ХІХ– початок ХХ ст.) аналіз діяльності педагогічних персоналій – фундаторів медичної та фармацевтичної освіти – був пов’язаний з характеристикою університетської освіти, що зазнала впливу офіційної великодержавної ідеології. Під час другого етапу (перша чверть ХХ – кінець 1980-х рр.) тривали пошуки нових підходів до оцінки діяльності педагогічних персоналій за умов панування комуністичної ідеології. Доведено, що на третьому етапі (з 1991 р.) дослідження діяльності педагогічних персоналій відбувається на новому рівні, з урахуванням як особистісних, так і соціальних та внутрішньонаукових детермінант.

Рассмотрена историография деятельности педагогических персоналий – основателей отечественного медицинского и фармацевтического образования во второй половине ХІХ – в начале ХХ вв. Выделены три историографических этапа исследования. Установлено, что на первом этапе (начало ХІХ – начале ХХ ст.) анализ деятельности педагогических персоналий – основателей медицинского и фармацевтического образования – был связан с характеристикой университетского образования, находящегося под влиянием официальной великодержавной идеологии. Во время второго этапа (первая четверть ХХ – конец 1980-х гг.) длились поиски новых подходов к оценке деятельности педагогических персоналий в условиях господства коммунистической идеологии. Доказано, что на третьем этапе (с 1991 г.) исследование деятельности педагогических персоналий происходит на новом уровне, с учетом как личностных, так и социальных и внутринаучных детерминант.

The article is devoted to the historiography of pedagogical personalities’ activities – the founders of the national medical and pharmaceutical education in the 19th – early 20th century. Three historiographical stages of the study have been distinguish. It was noted that at the first stage (early 19th – early 20th centuries) analysis of the medical and pharmaceutical educator’s activity has been linked to the characteristic of University education that was under the influence of a great-power ideology, and at the second stage (the first quarter of the 20th century – the end of the 1980s) the new approaches to the evaluation of pedagogical personalities’ activity were searched under the rule of the communist ideology. It was proved that at the third stage (since 1991) the research of pedagogical personalities has been carried

Проаналізовано педагогічні ідеї діяльності В. Данилевського в контексті організації освіти дорослих у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Доведено, що вчений у своїх філософсько-публіцистичних роботах розкривав небезпеку соціального невігластва і аморальності, розмірковував над засобами мотивації громадян до саморозвитку та самоосвіти, доводив важливість участі лікарів у просвітницькому русі. Основними напрямами просвітницько-педагогічної діяльності вченого в контексті освіти дорослих були: благодійність; відкриття народних бібліотек; участь в організації роботи Харківського Товариства грамотності; сприяння видавництву та розповсюдженню літератури для народу; відстоювання прав жінок на освіту; участь у реформуванні середньої та вищої освіти.

Проанализированы педагогические идеи, исследована деятельность В. Данилевского в контексте организации образования взрослых во второй половине ХІХ - в начале ХХ ст. Доказано, что ученый в своих философско-публицистических работах раскрывал опасность социального невежества и аморальности, размышлял над средствами мотивации граждан к саморазвитию и самообразованию, доказывал важность участия врачей в просветительском движении. Основными направлениями просветительско-педагогической деятельности ученого в контексте образования взрослых были: благотворительность; открытие народных библиотек; участие в организации работы Харьковского Общества грамотности; содействие издательству и распространению литературы для народа; отстаивание прав женщин на образование; участие в реформировании среднего и высшего образования.

In the article the V. Danilevsky’s (1852-1939) pedagogical ideas and activities in the context of adult education during the second half of 19th – early 20th century have been analyzed. The article is based on the analysis of legal documents (e.g. the V. Danilevsky’s philosophical works, Kharkiv Imperial University’s publications, Kharkiv Social Organization’s reports), general periodicals of the researched period. It was noted that among the V. Danilevsky’s characteristic features were encyclopaedic erudition, high morale, abilities to generate ideas and to organize educational activities.

Розглянуто структуру соціально-інформаційної компетентності майбутнього журналіста. Увагу приділено навчанню математики студентів-іноземців підготовчих факультетів у вищих навчальних закладах України. Запропоновано компетентнісний підхід в організації підготовки майбутніх філологів. Розглянуто комп'ютерні технології як важливу складову компетентнісного підходу в процесі організації самостійної роботи студентів. Висвітлено проблему виховання всебічно розвиненої особистості у педагогічній спадщині А. М. Краснова. Розкрито роль кейс-технології у формуванні професійної компетентності майбутнього викладача вищої школи. Визначено вплив інформатизації суспільства на підготовку майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю та формування професійної компетентності. Висвітлено проблеми та шляхи реалізації компетентнісного підходу у формуванні культури спілкування майбутніх фахівців з вищою освітою. Описано особливості впровадження компетентнісно-орієнтованих завдань в систему професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні.

На основі аналізу нормативних документів Міністерства освіти і науки України, низки наукових і науково-методичних публікацій у вітчизняних і зарубіжних виданнях, власного науково-педагогічного досвіду авторів досліджено спектр проблем, пов'язаних із теорією та практикою компетентнісного підходу у вищій школі. Розкрито сутність та динаміку розвитку поняття "цифрова компетентність". Охарактеризовано вищий заклад освіти як простір формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця.

Представлено цілісний аналіз проблеми становлення та розвитку педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини в широких хронологічних межах (XIX - поч. XX ст.). Охарактеризовано історіографію (дореволюційна, радянська, сучасна українська, зарубіжна) та джерельну базу дослідження. Розкрито термінологічне поле досліджуваної проблеми й визначено методологічні підходи до її вивчення. Уперше в українській історико-педагогічній науці виявлено передумови, обґрунтовано етапи педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини - фундаторів вітчизняної вищої медичної й фармацевтичної освіти упродовж XIX - поч. XX ст. Схарактеризовано зміст і напрями педагогічної діяльності, узагальнено досвід громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини впродовж досліджуваного періоду. Визначено прогностичні тенденції розвитку педагогічної й громадсько-просвітницької діяльності науковців-медиків та природодослідників Слобожанщини в контексті розбудови медичної та фармацевтичної освіти в Україні. Окреслено цінність науково-педагогічної спадщини І. І. Мечникова у контексті дослідження проблеми соціального благополуччя.